Мікро-, малий і середній бізнес є основою економіки України, він створює 60% ВВП, забезпечуючи 79% робочих місць. Він є соціально-економічним фундаментом, без якого не може розвиватися наша економіка. Кожен 5-ий українець хотів би стати бізнесменом. Втім, за даними аналітичного центру EasyBusiness, обмежений доступ до фінансів та складнощі пошуку стартового капіталу — ключова проблема, яка стоїть на заваді розвитку МСБ. 

За даними Міжнародної фінансової корпорації (IFC), українські підприємці є недофінансованими на $33 млрд. Де новому бізнесу брати кошти на становлення, а діючому — на розвиток? 

Гроші з банки

Перша відповідь, яка спадає на думку підприємця при пошуку фінансування — взяти кредит у банку.

За даними Нацбанку, станом на серпень 2021 року малий бізнес (річний дохід до 50 тис. євро) отримав від банків кредитних коштів на 72,6 млрд грн, це майже 10% від усіх кредитів, виданих бізнесу. Але цей обсяг і близько не дотягує до $33 млрд, про які пише IFC, хоча з року в рік Національний банк говорить про надлишки ліквідності на рахунках банків.

Також, часто кредити, які видають банки — це позики на поповнення обігових коштів та перекредитування вже діючих позичальників, а не довгострокове фінансування на розвиток. За тією ж державною програмою "Доступні кредити 5-7-9%" з 1 лютого 2020 року по 4 жовтня 2021 року, видано кредитів на 64,8 млрд грн. Але тільки 12,5% від цих коштів було видано на інвестиційні потреби.

Крім того, банк кредитує коштом вкладників депозитів. Звідси жорсткі вимоги Національного банку до самих установ, а отже і вимоги банків до позичальників — усе для того, щоб мінімізувати ризик неповернення кредиту. І далеко не кожному малому підприємству стане наснаги виконати усі вимоги банків, аби отримати від них фінансування. Наприклад, вимоги в частині розкриття інформації. 

У KPMG зазначають, що для того, аби оптимізувати витрати, МСБ часто працює "в сіру" і не хоче наймати бухгалтера, щоб підготувати прозору звітність. Багато ФОПів також вважають за краще не показувати реальний рівень оборотів і доходів, побоюючись, що банк передасть інформацію до контролюючих органів. Водночас банки при прийнятті рішень про видачу кредиту спираються тільки на офіційну звітність.

Як наслідок — рівень залучень кредитів від банків на розвиток малого бізнесу вкрай низький.

"Коли підприємець приходить в банк за грошима на розвиток (навіть маючи нерухомість в заставу!), банк не завжди дасть йому кредит, бо відповідно до вимог НБУ, підприємець має показати бізнес-план, існуючі та прогнозовані надходження від бізнесу, і вони обов’язково повинні перекривати платежі", — каже керівний партнер лізингової компанії "ЕСКА Капітал" Сергій Васьков.

Ще яскравішою ця проблема стає для нового бізнесу, який шукає фінансування на початок діяльності. 

"Проблема пошуків стартового капіталу для підприємців дуже болюча", — стверджує Анна Петрова, керівниця проєкту StartUp Ukraine. За її словами, якщо для технологічних ІТ-стартапів ще можливо знайти кошти, наприклад, у фонді стартапів, то для аграрних, виробничих стартапів чи якогось кафе, знайти гроші — дуже й дуже важко. 

"Єдиний спосіб — позичити в себе (якщо є заощадження), друзів, сім’ї чи в "дурнів". Тобто у всіх тих, хто готовий підтримати та ризикнути. Наразі, це єдині варіанти рішень, які існують", — каже Анна Петрова.

"При старті нового бізнесу — купівлі кондитерського цеху March&Co, ми звернулися в український банк за кредитом. Ми закуповували обладнання і хотіли 70% його вартості профінансувати за допомогою банківських грошей. Банк, який в рекламі красиво декларував підтримку малого бізнесу, "мурижив" нас 4 місяці, вимагаючи все нові й нові документи. Врешті-решт, коли обладнання вже було на складі, і критично необхідно треба було його забрати, ми отримали відмову. І це не зважаючи на те, що я виступав поручителем по кредиту, а активів в одних тільки державних облігаціях було достатньо для покриття суми кредиту", — каже Любомир Остапів, партнер консалтингової агенції iPlan та засновник соціального проекту "Сімейний Бюджет".

Частково покращити цю ситуацію можуть програми допомоги МСБ — державні та від міжнародних фондів. Залежно від умов, вони знижують ризики для банків, і тоді ті охочіше кредитують МСБ. Для соціального відповідального бізнесу є можливості залучення грантових коштів у рамках програм підтримки міжнародних Асоціацій. До прикладу: з самого початку своєї діяльності в 1996 році Фонд розвитку підприємництва (до лютого 2020 року – Німецько-український фонд) займається підтримкою фінансування мікро-, малого та середнього бізнесу для посилення його конкурентоспроможності. Також, на сайті Дія.Бізнес є перелік державних та міжнародних грантових програм https://business.diia.gov.ua/services

Але переважно навіть фінансування, залучене за спеціальними програмами, вимагає від бізнесів певного рівня прозорості й підготовленості. Що робити підприємствам, які не "проходять" за такими вимогами? 

А що як небанки?

Наступний варіант — небанківська фінустанова. Головна перевага таких установ полягає у тому, що майже всі вони (за виключенням кредитних спілок) не ризикують грошами вкладників, а видають позики за власний кошт. Тому і вимоги регулятора до них м’якші, а отже і їх вимоги до позичальника виконати простіше.

За даними НБУ, станом на початок 2021 року, в Україні діє 969 — фінансових компаній, 318 — кредитних спілок та 301 — ломбард (всього 2079 фінустанов, включно з банками та лізинговими компаніями). Але переважна більшість цих установ працює з фізичними особами, а не з підприємствами, і для кожної категорії є свої особливості співпраці. Наприклад, вартість кредиту в МФО може сягати 1000% річних. Це хвороблива ситуація для суспільства, бо такі умови не дадуть підприємцю отримати прибуток. Крім того, фінансові компанії відомі схильністю залякувати позичальників та вдаватись до нецивілізованих методів примусу до виплати кредиту.

Позика в ломбарді також може боляче "вкусити" — за даними НБУ, середньозважена річна процентна ставка у 2019 році в ломбарді становила 215,2%. Крім того, кошти неможливо отримати, не віддавши фізично заставу, а якщо позичальник не поверне позику, то ломбард може стягнути й інше майно підприємця.

У багатьох європейських країнах, наприклад, у Польщі, малий бізнес отримує позики у кредитних спілках. Але, по-перше, щоб отримати фінансування у КС, треба стати її членом і робити внески. А по-друге, за даними НБУ, в Україні майже половина кредитних спілок надає своїм членам кредити за ставкою в межах від 30% до 50% річних, а третина — у межах від 40% до 50% річних, і хоча це дешевше, ніж у фінкомпанії чи ломбарді, це все ще дорожче, ніж у банку. 

Ще один варіант — лізинг. Але він підходить далеко не кожному бізнесу, адже основними клієнтами лізингових компаній є бізнеси сфер, які потребують техніки чи обладнання. Тобто це підприємства сільського господарства, транспорту, харчової промисловості. Переважними предметами лізингу є автомобілі, техніка, сільськогосподарське та промислове обладнання. Звісно, з’являються альтернативні інструменти лізингового фінансування, так званий "зворотний" лізинг або поповнення оборотних коштів, але про них далеко не всі знають.

Якщо ж поглянути в сторону від традиційного фінансового сектору, набуває популярності абсолютно інший спосіб фінансування — фінансування бізнесів бізнесом.

Якщо не банк, то хто? Де малому бізнесу брати фінансування

Фінансування підприємців від інших підприємців

У якості альтернативи для традиційних способів фінансування, Любомир Остапів звертає увагу на краудфандинг. Краудфандинг — це добровільне об'єднання людьми для залучення коштів на фінансування певного проекту, бізнесу чи організації.

"Успіх компанії Delfast, яка на початку 2021 року зібрала $3,4 млн серед приватних українських інвесторів на відкриття виробництва електровелосипедів в Україні показує, що краудфандінг в Україні можливий", — роздумує Любомир Остапів".

І це не обов’язково мають бути фізичні особи. Наприклад, приватні компанії, які допомагають підприємцям з фінансуванням, є дуже популярними у багатьох країнах. У США це Kabbage, Biz2Credit, Fundera, у Великобританії — Capitalise, Finpoint, Boost Capital, в Австралії — Prospa та Moula, в Індії — LendingKart. Американська платформа Kabbage ще у 2018 році видавала по $10 млн онлайн позик на день. В Україні компаній такого штибу донедавна не існувало, поки не з’явились Safra Finance.

Сергій Васьков, співзасновник лізингової компанії "ЕСКА Капітал", розповідає, що на початку роботи компанії у 2008 році вони зрозуміли, що пошук фінансування для фермерів, перевізників, будівельників — болюча проблема.

"Ми проаналізували світовий досвід, і зрозуміли, що українська фінансова система з одного боку переповнена фінустановами, але з іншого боку — компанії, які б спеціалізувалися на фінансуванні МСБ на вигідних ринкових умовах просто-на-просто відсутні на ринку", — згадує Сергій Васьков. За його словами, МСБ потребує понад 30 млрд доларів. "Це так багато, що навіть якщо вся банківська система почне працювати тільки над цим, то навіть протягом кількох років не зможе повністю задовольнити потребу" — пояснює він.

Відтак, засновники лізингового бізнесу вирішили створити компанію, яка б вирішувала цю проблему за прикладом своїх іноземних аналогів. Так з’явилась компанія Safra Finance.

"Ми вирішили заснувати фінансову компанію, яка надаватиме бізнес позики виключно мікро- та малим підприємцям. Ми будемо робити це швидко і без зайвої паперової тяганини, публічно і прозоро. Це буде порівняно дешеве довгострокове фінансування. Наших клієнтів будуть аналізувати певні алгоритми, завдяки чому всі бажаючі зможуть отримати рішення онлайн дуже швидко. Це буде дуже зручний спосіб, якого в Україні ще немає", — переконаний Антон Дядюра, співзасновник "ЕСКА Капітал" та Safra Finance.

Поки що у Safra Finance будуть доступними кредити під заставу (авто, техніки, нерухомості), але уже є кейси видачі бланкових кредитів, якщо бізнес-ідея підприємця проста і зрозуміла. В перспективі засновники планують рухатися в напрямку довгострокових проєктів розвитку компаній, допомоги в експортних-імпортних операціях та інвестицій у бізнес.

Джерело: https://finance.liga.net/ua/all/press-release/esli-ne-bank-to-kto-gde-malomu-biznesu-brat-finansirovanie

    ×
    Подати заявку
    Неверный ввод
    Неверный ввод
    Неверный ввод
    Неверный ввод